Аналітичний огляд системи управління побутовими та промисловими відходами в Україні за період 2018–2025 років, підготовлений на основі відкритих даних Державної служби статистики України (stat.gov.ua), Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (https://mepr.gov.ua/), а також зіставлений із ключовими стратегічними документами держави у сфері екологічної політики.
Аналіз стратегічних документів
Національна політика України у сфері поводження з відходами декларує перехід від лінійного принципу споживання («утворення — захоронення») до циркулярної економіки та ієрархії управління відходами, прийнятої в Європейському Союзі (запобігання, повторне використання, переробка, утилізація, захоронення).
Головними стратегічними документами, що визначають вектор розвитку галузі, є:
- Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року (розпорядження КМУ від 08.11.2017 № 820-р).
- Закон України «Про управління відходами» (№ 2320-IX від 20.06.2022).
- Стратегія державної екологічної політики України на період до 2030 року (Закон України № 2697-VIII).
Що декларується у стратегічних документах:
Зменшення обсягів захоронення. Зниження частки захоронення побутових відходів на полігонах з ~95% до 30–35% до 2030 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/820-2017-%D1%80#n88.
Роздільне збирання та повторна переробка. Впровадження роздільного збирання відходів у більшості населених пунктів та охоплення роздільним сортуванням понад 50% населення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n462.
Принцип «забруднювач платить» та розширена відповідальність виробника. Запровадження інституту розширеної відповідальності виробника для упаковки, електричного та електронного обладнання, батарейок тощо https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n81 , https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n165 .
Будівництво регіональних сміттєпереробних комплексів. Створення сучасної інфраструктури (механіко-біологічна обробка, відновлення енергії) замість хаотичного функціонування тисяч переповнених сміттєзвалищ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n344.
Аналітичний огляд регіонального розподілу та потужностей полігонів відходів (аналіз даних 2018–2025)
Аналіз проведено на основі офіційних даних Держстату України за 2018–2025 роки (https://stat.gov.ua/uk/explorer) в межах авторського проєкту «waste-management-analytics» (розрахунки розміщено на GitHub). Результати виявили глибокий розрив між задекларованими цілями та реальними показниками на місцях.
1. Домінування захоронення над переробкою
Незважаючи на стратегічний орієнтир на зменшення обсягів захоронення, реальна картина залишається тривожною. Понад 92–94% усіх утворених побутових відходів в Україні продовжують вивозитися на полігони та сміттєзвалища, значна частина з яких переповнена або не відповідає нормам екологічної безпеки (Рис. 1). Частка вторинної переробки та компостування узагальнено залишається на рівні 6–8%.
Рис. 1. Географія ризиків: критичний рівень заповненення полігонів захоронення відходів за регіонами України.
2. Структура утворення та накопичені обсяги
Дослідження показало, що основний обсяг утворених відходів в Україні становлять промислові відходи (добувна промисловість, металургія, енергетика), які вимірюються сотнями мільйонів тонн на рік. Загальний обсяг накопичених відходів у спеціально відведених місцях оцінюється у понад 12,5 млрд тонн (Рис.2). При цьому відходи I–III класів небезпеки потребують спеціалізованої утилізації, яка наразі покривається лише частково (Рис. 3).
Рис. 2. Диспропорція між проектним об’ємом полігонів захоронення та реальною потужністю установок оброблення відходів за регіонами.
Рис. 3. Описова статистика інфраструктурних показників об’єктів видалення та оброблення відходів в Україні.
Примітка
Джерело: розраховано автором на основі даних (stat.gov.ua)
код аналізу та розрахунки доступні на (waste-management-analytics)
3. Регіональна диспропорція та інфраструктурний розрив
Аналіз залежності між кількістю полігонів захоронення та наявністю переробних установок виявив глибокий інфраструктурний перекіс між регіонами України (Рис. 4):
- Регіони-лідери переробки (зелена зона): Львівська, Київська, Волинська та Житомирська області демонструють найвищу кількість установок оброблення відходів (від 60 до 110 одиниць) при відносно помірній кількості полігонів.
- Аутсайдери та високі екологічні ризики (червона зона): Донецька, Луганська, Полтавська, Вінницька та Запорізька області мають критично низьку кількість переробних потужностей (від 0 до 20 установок) на тлі значної кількості місць захоронення.
- Аномальне навантаження захоронення: Кіровоградська та Рівненська області виділяються рекордним числом полігонів (понад 600–700 об’єктів), що свідчить про повне домінування захоронення над переробкою.
Рис. 4. Залежність між кількістю полігонів захоронення та кількістю переробних установок у розрізі областей України.
З 2022 року з’явився новий виклик критичного масштабу — відходи руйнувань (зруйнована житлова та промислова інфраструктура, пошкоджена техніка). Обсяг цих відходів може оцінюватися в мільйони тонн. Відсутність чіткої регіональної інфраструктури для подрібнення та повторного використання бетонного й цегляного лому створює додаткове навантаження на довкілля.
Рекомендації по узгодженню та покращенню стратегічних документів
Для подолання розриву між деклараціями та реальним станом справ пропонується внести наступні корективи до Стратегічних планів та Національної стратегії управління відходами
1. Інтеграція блоку «Відходи руйнувань та відбудова»
- Проблема: стратегія до 2030 року не розраховувала на мільйони тонн будівельного та інших видів сміття війни.
- Зміна: законодавчо закріпити обов’язкове застосування рецикльованих матеріалів (подрібненого бетону, цегли, тощо) у дорожньому будівництві та відновленні об’єктів інфраструктури.
2. Реалізація та фінансування регіональних планів управління відходами
- Проблема: Національні цілі залишаються деклараціями без затверджених регіональних планів та джерел фінансування.
- Зміна: Затвердити обов’язкові регіональних планів управління відходами для кожної області із чітким визначенням кластерів (міжмуніципальних сміттєпереробних заводів) та залученням інвестицій через механізми державно-приватного партнерства.
3. Цифровізація та моніторинг (Управління даними про відходи)
- Проблема: Застарілі методи збору статистики та відсутність оперативного обліку.
- Зміна: Запровадити обов’язкове внесення даних про обсяги утворених, зібраних та перероблених відходів до єдиної державної електронної системи в режимі реального часу.
Успішні кейси та практичний досвід
Для реалізації стратегічних цілей варто спиратися на перевірені практики та конкретні приклади:
- Кейс впровадження розширеної відповідальності виробника. Досвід країн ЄС (Польща, Литва) демонструє, що передача фінансової відповідальності за збір та утилізацію упаковки на виробників дозволяє за 3–5 років підвищити рівень переробки пластику та скла до 80–90%. Детальний аналіз механізмів розширеної відповідальності виробника наведено в розділі https://netzerocompare.com/policies/poland-bdo-waste-system-pl-bdo-waste
- Міжнародний досвід об’єднання муніципалітетів у міжкомунальні союзи (на прикладі Syndicat Mixte у Франції) показує, що спільне використання сортувальних ліній дозволяє акумулювати бюджети та зменшувати обсяги захоронення. Детальніше про механізм див. у матеріалах дослідження: https://www.syctom-paris.fr/traitement-et-valorisation-des-dechets/tri-et-recyclage-des-dechets.html
- Рекультивація та переробка (Кейс полігону Грибовичі / Львів). Досвід закриття та технічної рекультивації переповненого полігону за підтримки ЄБРР демонструє можливість переходу до сучасних механіко-біологічних комплексів переробки. https://zelenemisto.info/ https://www.ebrd.com/home/work-with-us/projects/psd/49437.html
Висновки
Зіставлення результатів аналітичного дослідження із чинними стратегічними документами свідчить про гостру необхідність переходу від декларативного планування до практичної реалізації інфраструктурних проєктів. Для подолання глибокої регіональної диспропорції та інфраструктурного розриву між захороненням і переробкою відходів пропонуються такі прикладні кроки:
- Синхронізація регіональних планів управління відходами із реальними даними. Оновлення та затвердження регіональних планів управління відходами має спиратися на фактичні показники заповненення полігонів і наявні потужності переробки, а не на застарілі нормативи утворення.
- Впровадження цифрового моніторингу та обліку. Необхідно створити єдину автоматизовану систему обліку (за прикладом польської системи BDO), яка зобов’яже операторів фіксувати кожен рейс, вагу та кінцеву точку призначення відходів у режимі реального часу, що унеможливить функціонування стихійних сміттєзвалищ.
- Розвиток міжмуніципального співробітництва громад. Для сільських територій та малих територіальних громад стимулювати створення міжкомунальних союзів для спільного фінансування, закупівлі та експлуатації мобільних сортувальних ліній і комплексів компостування.
- Запуск інструментів розширеної відповідальності виробника та залучення інвестицій. Прискорити практичний запуск механізмів Розширеної Відповідальності Виробника, що дозволить перенести фінансовий тягар збору й утилізації упаковки на виробників і залучити приватний капітал у будівництво сміттєпереробних комплексів.
- Інтеграція переробки відходів руйнувань у проєкти відбудови. Законодавчо закріпити обов’язкове використання мобільних подрібнювальних комплексів у постраждалих регіонах для повторного залучення до 70% матеріалів демонтажу (бетону, цегли) у відбудову інфраструктури.
Якщо розглядати вирішення проблеми в контексті пересічного громадянина то можна пчати з впровадження роздільного збору сміття вдома: сортувати хоча б базові фракції (ПЕТ-пляшки, макулатуру, скло, метал) та здавати їх у місцеві пункти прийому. - Підтримувати екологічні ініціативи та громадські організації (ГО):
- ГО «Україна БЕЗ сміття»: сортувальна станція, просвітницькі проєкти, адвокація системних змін.
- ГО «Екологія — Право — Людина» (ЕПЛ): юридичний захист довкілля та аналіз екологічної політики.
- ГО «Екодія»: громадська організація, що відстоює енергоефективність, чисте довкілля та сталий розвиток міст.
- Zero Waste Ukraine: мережа ініціатив для зменшення обсягів утворення сміття на рівні громад.
- Подавати запити та звернення: звертатися до ОСББ чи місцевої ради щодо встановлення баків для роздільного збирання у вашому дворі (відповідно до Закону України «Про управління відходами»).
- Зменшувати споживання: відмовлятися від одноразового пластику та обирати багаторазові альтернативи (Zero Waste підхід).
Реалізація цих заходів дозволить сформувати стійку систему управління відходами, мінімізувати екологічні ризики воєнного стану та забезпечити планомірний перехід України до принципів циркулярної економіки.
Детальніше з аналітичними розрахунками, візуалізаціями та вихідними наборами даних можна ознайомитися у репозиторії проєкту: waste-management-analytics.