Скільки разів ви чули “інфляція сповільнюється” — і скільки разів після цього дивувалися цінникам на овочі в супермаркеті? Мене це протиріччя й підштовхнуло сісти за цифри Держстату.

Я взяла офіційні дані про індекс споживчих цін (ІСЦ) за 25 років — з 2000-го по 2025-й — і спробувала зрозуміти: де саме монетарна ціль держави розходиться з реальним ціновим досвідом людей, і чи бачать це самі державні стратегії.

На чому все тримається: документи й дані

Аналіз спирається на:

• Дані Держстату (stat.gov.ua) — місячний ІСЦ по Україні за 2000–2025 роки (308 спостережень), а також розрізи по 26 регіонах і 20 товарних групах за 2025 рік.
• Основні засади грошово-кредитної політики НБУ (оновлено 11.09.2024) — головний монетарний документ, що встановлює ціль інфляції.
• Стратегія продовольчої безпеки України на період до 2027 року (розпорядження КМУ № 684-р) — головний документ Мінагрополітики щодо цін і доступності продовольства.
• Національна економічна стратегія на період до 2030 року (постанова КМУ № 179) — рамковий документ, що визначає інфляційне таргетування як наскрізний пріоритет.
• Повний код аналізу, дані у форматі CSV і графіки — у репозиторії на GitHub.

Що насправді кажуть цифри

За 25 років середній місячний темп інфляції в Україні становив 0,94 в.п., але за цим спокійним середнім ховаються величезні контрасти. Найспокійніший період — 2012–2013 роки (майже нульова інфляція, штучно стримана перед виборчими циклами). Найбурхливіший — квітень 2015-го, коли ціни за місяць підскочили на 14% через вільне плавання гривні.

А ось що цікаво: волатильність цін під час повномасштабної війни (2022–2025) виявилась нижчою, ніж під час кризи 2014–2015 років. Держава й бізнес адаптувались — регульовані тарифи на газ і електроенергію, стабільніша логістика.

Місячна інфляція в Україні, 2000–2025, з позначенням ключових криз

Але головна знахідка не в загальному тренді, а в структурі. Коли я розклала інфляцію на товарні категорії, стало очевидно: продукти харчування — і особливо сезонні овочі та фрукти — це головний і найнепередбачуваніший драйвер цін. Стандартне відхилення місячної зміни цін на овочі — 9,9 в.п., на фрукти — 8,5 в.п. Для порівняння: у “спокійних”, регульованих категоріях (освіта, ЖКГ) волатильність не перевищує 0,25 в.п. Кореляція продуктів харчування із загальним ІСЦ — 0,89, тобто саме харчі тягнуть за собою весь індекс.

Оцінка річного темпу зростання цін за категоріями, екстрапольовано з даних січень–серпень 2025

Регіональний розріз додав ще один шар. Не всі області “рухаються разом” з Україною: Донецька й Луганська синхронні із загальнонаціональною динамікою майже ідеально (r≈0,99), а от Черкаська (r=0,66), Одеська (0,73) і Херсонська (0,78) живуть за власною ціновою логікою — там більше значення мають місцеві продовольчі ринки та логістика, ніж загальнонаціональні монетарні чинники.

Кореляція динаміки ІСЦ між регіонами, 2025

Що каже держава — і де цифри її випереджають

НБУ офіційно ставить ціль: інфляція 5% (± 1 в.п.) на горизонті до трьох років, режим гнучкого інфляційного таргетування. Але подивімось на факт: 2023 рік — 5,1% (майже ціль), 2024-й — 12,0%, 2025-й — 8,0% за офіційним підсумком року. Обидва останні роки — вище цілі, причому НБУ сам систематично недооцінював майбутню інфляцію у власних прогнозах: на початку 2024-го регулятор очікував уповільнення до 5,8% у 2025-му, а вийшло 8,0%.

Тут виникає перетин із нашими даними: НБУ пояснює перевищення цілі ефектами девальвації й тарифів на електроенергію — але наш аналіз товарних категорій показує ще один системний чинник, яким монетарна політика прямо не керує: сезонну продовольчу волатильність. Ставка НБУ не впливає на врожай і не будує овочесховища.

Стратегія продовольчої безпеки якраз мала б закривати цю прогалину. У неї три цілі: наповнити ринок агропродукцією, замістити імпорт і забезпечити доступність продовольства для всіх. На папері це виглядає точно там, де потрібно. Але коли шукаєш у публічно доступних описах документа конкретний, вимірюваний індикатор на кшталт “знизити сезонну амплітуду коливань цін на овочі до Х в.п.” — його немає. Є цілі по обсягах виробництва, є про доступність — але немає прямого зв’язку між “наповнили ринок” і “ціни стали стабільнішими”, хоча саме це, за нашими даними, і є вузьким місцем.

Національна економічна стратегія-2030 взагалі визнає інфляційне таргетування наскрізним стратегічним питанням — але формулює його на рівні “що ми робимо в цій сфері”, без деталізації міжвідомчої координації між НБУ і Мінагрополітики, хоча наш аналіз якраз показує, що без такої координації монетарна ціль і продовольча реальність продовжать розходитись.

Що варто було б змінити в документах

Якби я могла доповнити ці три документи, я б додала:

• До Основних засад грошово-кредитної політики (НБУ): регулярний регіональний розріз ІСЦ у щоквартальних Інфляційних звітах — не лише загальнонаціональний показник; явне визнання немонетарної (продовольчої, сезонної) складової інфляції як окремого ризику для досягнення цілі; публікацію власної історії точності прогнозів для прозорості.
• До Стратегії продовольчої безпеки: конкретний вимірюваний індикатор цінової волатильності (наприклад, зниження стандартного відхилення цін на овочі з ~9,9 до не більше 6 в.п. до 2027 року); прив’язку операційного плану до інвестицій саме в зберігання й логістику (овочесховища, холодильні потужності) — бо брак міжсезонного зберігання це і є технічна причина цінових гойдалок; регіональний розріз моніторингу доступності продовольства, синхронізований з даними Держстату.
• До Національної економічної стратегії-2030: пряме посилання на потребу координації НБУ й Мінагрополітики саме через немонетарну природу значної частини інфляційного тиску.

Пропозиція: коротка підпрограма

Оскільки найбільша прогалина — саме відсутність вимірюваного цінового індикатора в продовольчій стратегії, ось короткий проєкт того, що туди можна додати:

Підпрограма стабілізації сезонних цін на плодоовочеву продукцію. Мета — знизити інфляційний внесок сезонних овочів і фруктів через розширення міжсезонних потужностей зберігання. Цільові показники до 2027 року: знизити волатильність цін на овочі до ≤6 в.п., на фрукти — до ≤5 в.п.; наростити частку продукції в регульованих сховищах щонайменше на 15 в.п. Основні заходи: пільгове кредитування будівництва овочесховищ для малих і середніх господарств у найволатильніших регіонах; щоквартальний публічний моніторинг Мінагрополітики цінової волатильності як окремий KPI поряд з обсягами виробництва; координаційна група НБУ–Мінагрополітики для узгодженої комунікації щодо немонетарних чинників інфляції. Індикатор моніторингу — ті самі дані Держстату, що використані в цьому аналізі, тож підпрограму можна відстежувати без додаткових витрат на збір даних.

Що можна доопрацювати у власному аналізі

Чесно кажучи, є що покращити. Регіональні й категорійні дані охоплюють лише 7–8 місяців 2025 року — цього достатньо для орієнтовної картини, але замало для статистично надійних висновків про кореляції на довгому горизонті. Довгий часовий ряд (2000–2025) є лише для загальнонаціонального показника — варто розширити регіональний і категорійний розрізи на більшу кількість років, коли новий SDMX API Держстату (stat.gov.ua) вийде з бета-режиму. Також цікаво було б додати аналіз лагів — чи випереджає зростання виробничих витрат зростання роздрібних цін і на скільки місяців.

Коротко підсумовуючи

Дані й державні стратегії не суперечать одне одному — вони просто дивляться на проблему з різної висоти. НБУ й Мінагрополітики правильно визначають цінову стабільність і продовольчу безпеку як пріоритети. Але жоден з документів поки що не з’єднує монетарну ціль із конкретним, вимірюваним планом дій щодо найволатильнішого сегмента цін — сезонного продовольства. Саме там, де закінчуються повноваження ставки НБУ, мали б починатися конкретні цифри в стратегії продовольчої безпеки. Поки що цього зв’язку немає — і це найбільша прогалина, яку показав цей аналіз.

Джерела:

1. Державна служба статистики України — Індекси споживчих цін: https://stat.gov.ua/

2. НБУ, Основні засади грошово-кредитної політики (оновлено 11.09.2024): https://finclub.net/news/natsbank-vyrishyv-ne-zminiuvaty-osnovni-zasady-hroshovokredytnoi-polityky.html

3. НБУ, Інфляційний звіт, січень 2026: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2026-Q1.pdf

4. КМУ, Стратегія продовольчої безпеки України на період до 2027 року (розпорядження № 684-р): https://zakon.rada.gov.ua/go/684-2024-%D1%80

5. КМУ, Національна економічна стратегія на період до 2030 року (постанова № 179): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/179-2021-%D0%BF

6. Повний технічний звіт, дані та код: https://github.com/portalenko24-Svitlana/ukraine-cpi-analysis