Цифровізація поступово стає одним із ключових факторів розвитку українського бізнесу. Використання цифрових технологій впливає не лише на доступ підприємств до Інтернету, а й на організацію роботи, взаємодію з клієнтами, управління ресурсами та здатність бізнесу адаптуватися до кризових умов.
У цьому дослідженні розглянуто динаміку доступу підприємств України до Інтернету у 2021–2025 роках та відмінності між основними видами економічної діяльності. Окрему увагу приділено тому, наскільки отримані результати відповідають стратегічним напрямам цифрового розвитку України.
Динаміка цифровізації підприємств
У 2021–2025 роках загалом спостерігається тенденція до зростання частки українських підприємств, які мають доступ до Інтернету.
Водночас динаміка не була рівномірною. У 2022 році було зафіксовано тимчасове зниження показника. Це падіння варто розглядати в контексті повномасштабної війни, яка призвела до значних перебоїв у роботі підприємств, пошкодження інфраструктури, переміщення бізнесу та працівників, а також загального скорочення економічної активності.
Тому зниження показника у 2022 році не обов’язково свідчить про відмову підприємств від цифрових технологій. Навпаки, подальше відновлення показників демонструє здатність бізнесу адаптуватися до нових умов та використовувати цифрові інструменти для підтримки своєї діяльності.
У наступні роки ситуація стабілізується, а доступ підприємств до цифрової інфраструктури знову демонструє позитивну динаміку. Це свідчить про те, що цифровізація стала не тимчасовим трендом, а важливою складовою стійкості українського бізнесу.
Відмінності між галузями
Рівень цифровізації підприємств відрізняється залежно від виду економічної діяльності.
У 2025 році найвищі показники доступу до Інтернету спостерігалися у сферах, де цифрові технології безпосередньо пов’язані з основними бізнес-процесами. Серед лідерів — постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання та поводження з відходами, а також переробна промисловість.
Високі показники цих галузей показують, що цифрова інфраструктура вже є невід’ємною частиною функціонування значної частини української економіки.
Водночас сам факт наявності доступу до Інтернету ще не означає повної цифрової трансформації підприємства. Наступним етапом має стати активніше використання хмарних сервісів, автоматизації, аналітики даних, цифрових платформ та інших сучасних технологій.
Стратегічні орієнтири України
Одним із ключових документів є Стратегія цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України №1351-р від 31 грудня 2024 року. Документ визначає довгострокові напрями розвитку інноваційної екосистеми та передбачає посилення взаємодії між державою, бізнесом, освітою і науковою сферою. Законодательство Украины
Важливим доповненням є Стратегія розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року, схвалена у червні 2025 року. Її реалізація передбачає операційний план на 2025–2027 роки та спрямована на забезпечення сталого розвитку електронних комунікацій в Україні. Законодательство Украины
Таким чином, державна політика поступово переходить від завдання просто забезпечити цифровий доступ до ширшої мети — створити умови для використання цифрових технологій як інструменту економічного розвитку та інновацій.
Стратегія визначає декілька важливих напрямів розвитку цифрової інфраструктури та електронних комунікацій. Серед них — забезпечення широкосмугового доступу до Інтернету, підвищення стійкості електронних комунікаційних мереж, розвиток інвестицій у галузь, поглиблення європейської інтеграції, підтримка досліджень і розробок (R&D), а також підготовка та розвиток фахівців.
Ці напрями мають безпосередній зв’язок із результатами проведеного дослідження. Аналіз показав, що у 2021–2025 роках рівень доступу підприємств до Інтернету загалом зростав. Водночас падіння показника у 2022 році продемонструвало, наскільки важливою є саме стійкість цифрової інфраструктури в умовах воєнних та інших кризових ситуацій.
Таким чином, забезпечення доступу до Інтернету залишається важливою передумовою цифровізації, але вже не є її кінцевою метою. За високого рівня базового доступу підприємств до Інтернету подальша державна політика має бути спрямована на ефективне використання цифрових технологій, розвиток інновацій та підвищення цифрової конкурентоспроможності бізнесу.
Важливу роль у цьому процесі відіграють інвестиції та розвиток R&D. Підтримка досліджень і розробок може сприяти створенню та впровадженню нових цифрових рішень, автоматизації бізнес-процесів і розвитку технологічних інновацій.
Не менш важливим напрямом є підготовка кадрів. Наявність цифрової інфраструктури сама по собі не гарантує її ефективного використання. Підприємствам потрібні працівники, які мають необхідні цифрові компетентності та здатні працювати з сучасними технологіями.
Окреме значення має європейська інтеграція. Узгодження української політики у сфері електронних комунікацій із європейськими підходами створює можливості для розвитку цифрового ринку, залучення інвестицій та інтеграції українського бізнесу до європейського цифрового простору.
Що показує зіставлення даних зі стратегічними цілями
Порівняння статистичних даних зі стратегічними документами дозволяє зробити важливий висновок: Україна має позитивну основу для подальшої цифрової трансформації, однак головним завданням стає не тільки розширення доступу до Інтернету.
Наступний етап цифровізації має передбачати підвищення якості використання цифрових технологій.
Для підприємств це означає перехід від базового доступу до Інтернету до комплексного використання цифрових рішень: автоматизації виробничих процесів, електронного документообігу, хмарних технологій, аналітики даних, цифрових платформ та інструментів кібербезпеки.
Особливо важливим це стає в умовах війни та післявоєнного відновлення економіки. Цифрові технології можуть допомагати підприємствам зберігати операційну діяльність, швидше відновлювати процеси та працювати незалежно від фізичного розташування частини працівників або ресурсів.
Рекомендації
На основі проведеного аналізу та визначених стратегічних напрямів можна запропонувати такі рекомендації.
По-перше, необхідно продовжувати розвиток широкосмугового доступу до Інтернету, особливо в регіонах, де цифрова інфраструктура залишається менш доступною.
По-друге, доцільно посилити вимоги та механізми забезпечення стійкості цифрової інфраструктури. Досвід 2022 року показав, що підприємства мають бути здатними продовжувати роботу цифрових систем навіть в умовах воєнних дій та інших криз.
По-третє, державну підтримку варто більше орієнтувати на інвестиції у цифрові технології та R&D. Це дозволить підприємствам переходити від базового використання Інтернету до автоматизації, аналізу даних, хмарних технологій та інших сучасних цифрових рішень.
По-четверте, необхідно посилювати розвиток цифрових компетентностей працівників. Навчальні програми мають відповідати реальним потребам підприємств та включати практичне використання сучасних цифрових інструментів. Також необхідно посилювати підготовку та перепідготовку кадрів у сфері цифрових технологій, оскільки розвиток цифрової інфраструктури має супроводжуватися зростанням цифрових компетентностей працівників.
По-п’яте, доцільно використовувати галузевий підхід до цифровізації. Підприємства різних видів економічної діяльності мають різні потреби та темпи цифрового розвитку, тому державні програми підтримки мають враховувати їхню специфіку.
По-шосте, показники виконання стратегічних документів варто регулярно співставляти зі статистичними даними про фактичний рівень цифровізації підприємств. Це дозволить оцінювати результативність державної політики та своєчасно коригувати її пріоритети.
По-сьоме, важливо враховувати європейський напрям цифрової інтеграції України, оскільки наближення українського цифрового ринку до стандартів ЄС створює додаткові можливості для інвестицій, технологічного обміну та розвитку бізнесу.
Висновок
Дослідження показує, що цифровізація українських підприємств у 2021–2025 роках загалом розвивалася у позитивному напрямі, хоча у 2022 році відбулося тимчасове падіння показників, пов’язане з масштабними наслідками війни для економіки та інфраструктури.
Подальше відновлення свідчить про адаптивність українського бізнесу та важливість цифрових технологій для збереження економічної активності.
Разом із тим наступний етап цифрової трансформації має полягати не просто у збільшенні кількості підприємств, підключених до Інтернету, а у поглибленні використання цифрових технологій. Саме такий підхід відповідає сучасним стратегічним орієнтирам України до 2030 року та може стати одним із факторів конкурентоспроможності й відновлення української економіки.
Стратегічні джерела
- Стратегія цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року — розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 №1351-р. Офіційний текст стратегії
- Стратегія розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року — розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 №546-р. Офіційний текст стратегії
Джерела статистичних даних
3. Державна служба статистики України. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємствах.
4. Державна служба статистики України. Статистичний щорічник України. Розділ «Інформаційне суспільство».
5. Форма державного статистичного спостереження № 1-ІКТ (річна) «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві».
Примітка до графіків: Джерело: складено автором за даними Державної служби статистики України.