Ціль — 77 мільярдів. Реальність — 42.
Що дані експорту 2016–2024 кажуть про нову Експортну стратегію України
4 червня 2026 року уряд схвалив Експортну стратегію до 2030 року. Зіставивши її цілі з дев’ятьма роками офіційної статистики Держстату — і знайшли розрив, якого документ поки не враховує.
4 червня 2026 року Кабінет Міністрів України схвалив Експортну стратегію України на період до 2030 року (розпорядження №552-р). Документ ставить амбітну ціль: наростити обсяг експорту товарів і послуг до 77 млрд дол. на рік і довести його частку у ВВП до 33%. Основні інструменти — перехід до продукції з високою доданою вартістю, розвиток переробної промисловості, логістична інтеграція з ЄС і зміцнення державних інституцій підтримки експортерів.
Проаналізували офіційні дані Держстату про товарний експорт України за 2016–2024 роки — 32 тисячі рядків, 228 країн-партнерів, 22 товарні розділи (повний аналіз і датасет — у відкритому репозиторії). Порівняння цих даних із текстом Стратегії показує: цілі документа правильні, але сама траєкторія останніх дев’яти років веде в протилежному напрямку від того, куди Стратегія хоче нас привести. Розберімо, де саме.
Розрив між ціллю і трендом — у 6 разів
У 2024 році товарний експорт України становив 41,7 млрд дол. — це на 39% менше, ніж рекордний 2021 рік (68,4 млрд дол.), і менше половини цілі Стратегії у 77 млрд дол. до 2030 року.
Щоб дістатися цілі у 77 млрд $, потрібне зростання у 6 разів швидше за історичний темп 2016–2024
| 10,7% потрібний темп зростання щороку, 2024→2030 | 1,74% фактичний темп зростання щороку, 2016–2024 | ×6,2 у стільки разів швидше треба рости |
Щоб зрозуміти, наскільки ця ціль реалістична, досить одного розрахунку. За 2016–2024 роки експорт зростав у середньому на 1,74% на рік (з 36,4 до 41,7 млрд дол.) — і це попри рекордний 2021 рік, який суттєво підняв середню. Щоб дістатися 77 млрд дол. до 2030 року з нинішньої точки, потрібне середньорічне зростання 10,7% — тобто майже в 6 разів швидше за темп, який економіка демонструвала востаннє на довгому горизонті.
Це не означає, що ціль неможлива — повоєнне відновлення завжди супроводжується стрибками зростання, яких не буває в мирний час. Але це означає, що Стратегія у нинішньому вигляді не містить проміжних контрольних показників (2026, 2027, 2028 роки), які дозволили б вчасно побачити відставання від траєкторії й скоригувати політику.
| РЕКОМЕНДАЦІЯ Додати до операційного плану Стратегії щорічні контрольні показники обсягу експорту (не лише фінальний орієнтир на 2030 рік), з чіткою процедурою перегляду інструментів підтримки, якщо фактичний темп відстає від необхідного. |
Структура експорту рухається не туди, куди хоче Стратегія
Одна з трьох стратегічних цілей документа — «покращення структури експорту» і зростання частки продукції з високою доданою вартістю. Це саме те місце, де дані показують проблему.
Метали втратили найбільше частки, рослинна продукція — набрала найбільше
За 2016–2024 роки частка машинобудування та обладнання не зросла, а впала (−2,5 в.п.). Натомість найбільше зросла частка продукції рослинного походження (+10,2 в.п.) — сировинна категорія з мінімальною обробкою. Металургія втратила найбільше — 12,3 в.п. частки, що логічно пов’язано зі знищенням виробничих потужностей, зокрема Маріупольського металургійного комбінату.
Три найбільші категорії — 55,9% усього експорту; машини — лише 8,8%
Підсумок: за час, коли можна було очікувати поступового руху до цілей Стратегії, реальна структура експорту стала більш, а не менш сировинною.
| РЕКОМЕНДАЦІЯ Стратегії бракує кількісного індикатора частки продукції з високою доданою вартістю з проміжними контрольними точками (наприклад, «частка розділів XVI–XVIII не менше X% до 2028 року»), а не лише загального наміру «збільшити частку». |
Диверсифікація ринків: парадокс, якого Стратегія не враховує
Стратегія багато уваги приділяє логістичній інтеграції з ЄС — і це виправдано. Але дані показують нюанс, вартий окремого рядка в документі.
Частка топ-5 країн-партнерів зростала саме у воєнні роки — коли диверсифікація найпотрібніша
У середньому за 2016–2024 роки географічна структура експорту добре диверсифікована: 228 країн-партнерів, жодна не перевищує 9%. Але по роках картина інша: саме у 2022–2023 частка топ-5 країн-покупців зросла з довоєнних 30–33% до 41–43% — через втрату морських портів і вимушену переорієнтацію на сухопутних сусідів. У 2024 показник почав вирівнюватись (36%).
Диверсифікація ринків — не постійна властивість економіки, а показник, який зникає саме тоді, коли найпотрібніший — під час зовнішнього шоку.
| РЕКОМЕНДАЦІЯ Додати до Стратегії індикатор моніторингу географічної концентрації експорту з граничним значенням для реагування, а не лише мету «розвивати логістику з ЄС». Розглянути завчасне узгодження резервних логістичних коридорів на випадок повторної втрати портів. |
Дані, яким не можна довіряти сліпо
Останнє зауваження стосується не самої Стратегії, а якості статистичної бази, на якій будь-яка стратегія має ґрунтуватися. Виявлено щонайменше дві аномалії: розділ «твори мистецтва та антикваріат» демонструє стрибок у 108 разів за один рік (2023), а розділ «зброя та боєприпаси» з’являється в статистиці лише з 2022 року.
| РЕКОМЕНДАЦІЯ Операційний план реалізації Стратегії мав би включати компонент з підвищення якості й деталізації зовнішньоторговельної статистики — зокрема, публікацію офіційного розрізу «країна × розділ УКТЗЕД» на щоквартальній основі. |
Підсумок: цілі правильні, механізму контролю бракує
Експортна стратегія до 2030 року ставить цілі, які прямо відповідають на проблеми, видимі в даних. Проблема не в цілях, а в тому, що документу бракує чотирьох елементів:
- Проміжних кількісних контрольних точок для відстеження прогресу до 2030 року, а не лише фінального орієнтира.
- Вимірюваного індикатора частки продукції з високою доданою вартістю.
- Явного визнання ризику тимчасової концентрації ринків під час криз і інструменту для його пом’якшення.
- Компонента з покращення якості вихідних статистичних даних, на яких ґрунтується сама оцінка виконання Стратегії.
Без цих чотирьох елементів навіть правильно сформульована стратегія ризикує залишитися набором намірів, прогрес за якими можна буде оцінити лише постфактум — у 2030 році, коли виправляти вже буде пізно.
Повний статистичний і кореляційний аналіз, датасет та інтерактивний дашборд — у відкритому репозиторії аналізу.
Текст Експортної стратегії України до 2030 року — на сайті Верховної Ради.