Огляд витрат та демографії наукового сектору України демонструє унікальний досвід адаптації до умов воєнного стану. Три послідовні руйнівні шоки – пандемія COVID-19, повномасштабне вторгнення та локальне економічне «дно» кризи 2023 року – кардинально змінили ландшафт вітчизняних досліджень. Аналіз офіційних даних Держстату та звітності Національного фонду досліджень України (НФДУ) доводить: в країні сформувалися абсолютно нові точки економічного зростання.
Академічні втрати та демонтаж старої системи
Галузь «Наука та Освіта» історично зберігає лідерство за абсолютними масштабами в країні, проте цей сектор зазнав найбільших втрат. Після 2020 року кількість активних установ скоротилася майже на третину, а з початком великої війни – ще на 27%. Це стало наслідком не лише відтоку кадрів, а й системного браку фінансування.
Демографічні тренди науково-дослідного сектору України за 2017–2025 роки за даними Держстату https://stat.gov.ua/uk/datasets/zdiysnennya-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok
У 2024-2025 роках держава радикально змінила модель ресурсного забезпечення, перейшовши від утримання установ до фінансування конкретних життєздатних проєктів. Логічним фіналом цієї трансформації став ухвалений за основу у листопаді 2025 року урядовий законопроєкт №13629. Він остаточно ліквідував застарілу централізовану модель визначення державних пріоритетів, переорієнтувавши залишки цивільного бюджету на актуальні потреби оборони, безпеки та відбудови.
Паралельно, згідно із загальнодержавним Планом відновлення України, Міністерство освіти і науки розпочало перехід до жорсткої модернізації: трансформації мережі закладів, посилення конкурсного фінансування та інтеграції до Європейського дослідницького простору. Боротися за збереження людей допомагає і міжнародний капітал: у середині 2025 року ЮНЕСКО запустило План дій із бюджетом $18 млн, спрямований на відновлення лабораторій та утримання вчених від міграції.
Бюджетний нуль 2022 року як точка переформатування
Головним дзеркалом зміни наукових пріоритетів стала діяльність НФДУ. Аналіз фінансових звітів фонду викриває унікальну аномалію: у 2022 році НФДУ фактично не здійснював грантового фінансування. Майже 100% його коштів (понад 800 млн грн) було екстрено вилучено до резервного фонду держбюджету на потреби сил оборони.
Цей фінансовий вакуум змусив фонд повністю переглянути свою філософію. Нова Стратегія роботи НФДУ на 2024-2027 роки, розроблена вже під час великої війни, зафіксувала жорсткий фокус на національній безпеці та обороноздатності. Зміна пріоритетів підтверджується цифрами: якщо у 2020-2021 роках гроші виділялися на фундаментальну “безпеку людини і суспільства”, то у 2025 році фонд профінансував оборонні конкурси на суму понад 236 млн грн.
Додатковим стимулом для капіталізації науки стали зміни до Закону України № 2842-IX. По-перше, вони дозволили фонду проводити спільні конкурси з іноземними партнерами (Стаття 50, п. 7-1). По-друге, закон закріпив норму, за якою все придбане за рахунок грантів обладнання залишається у власності дослідників (Стаття 59, ч. 7), що стимулює оновлення матеріальної бази науково-дослідницьких центрів. Крім того, на виконання Глави 9 Статті 374 Угоди про асоціацію з ЄС, Україна отримала повноправний доступ до програми Horizon Europe, забезпечивши критично важливе мультифінансування для сектору «Наука та Освіта».
Тенденції змін у розподілі ресурсів НФДУ протягом 2020–2025 років за даними НФДУ https://nrfu.org.ua/about-us/zvity-nfdu_1/
Феномен «High-Tech»: Бум приватної інженерії
Найбільш вражаючим інсайтом дослідження є траєкторія розвитку галузі «Високотехнологічне виробництво». Після критичного падіння у 2020 році до історичного мінімуму (всього 13 компаній), сектор продемонстрував вибухове зростання: 79 підприємств у 2024 році та рекордна кількість – 101 дослідницько-наукова організація у 2025 році.
Унікальність цього прориву полягає в тому, що стартував він суто як ініціатива виробника – понад 74% усіх інвестицій у розробки на початковому етапі забезпечувалися виключно за рахунок власних коштів підприємств. Українські інженери та підприємці капіталізували розробки подвійного призначення власною ліквідністю, продемонструвавши повну фінансову автономію від класичного держбюджету.
Динаміка кількості організацій у провідних секторах наукових досліджень та розробок: структурне скорочення цивільного академічного складу на тлі зростання високотехнологічного виробництва за даними Держстату https://stat.gov.ua/uk/datasets/zdiysnennya-naukovykh-doslidzhen-i-rozrobok
Держава згодом підтримала цей напрям розвитку- у 2023 році було створено координаційну платформу Brave1, яка стала потужним каталізатором та допомогла вивести приватну інженерію з тіні. Станом на 2026 рік цей кластер об’єднує понад 1500 розробників і видав понад 570 державних грантів на суму більше $50 млн. Модель Brave International дозволила залучати іноземний капітал за схемою 50/50, сформувавши загальний бюджет понад 100 млн євро. Послідовний інтерес влади до цього сектору підтверджується і фінансово: у Держбюджеті-2026 відзначено стабільне зростання капіталу Фонду розвитку інновацій, який безпосередньо фінансує оборонні технології та робототехніку.
Висновки для майбутнього
Новий розподіл ресурсів чітко окреслив сфери, які стали драйверами виживання України. Традиційна цивільна частина економіки скоротилася, але на її місці з’явився самостійний сектор високих технологій, які можна використовувати і в мирних, і у військових цілях. Що це означає для учасників екосистеми на практиці? Ученим варто зосередитися на прикладних дослідженнях для оборони – інженерії, матеріалах, військовій медицині – та співпрацювати з приватними технологічними компаніями. Підприємствам та дослідницьким центрам потрібно продовжувати розвивати власні розробки, створювати умови розвитку молодих спеціалістів при університетах і залучати міжнародні гранти, щоб зменшити фінансові ризики. Держава має підтримати приватний технологічний сектор через прозорі держзамовлення та податкові пільги, а також залучити університети до оборонної промисловості. Лише спільні дії всіх учасників можуть перетворити воєнну адаптацію на основу довготривалої технологічної стійкості України.
Посилання на аналітичний дашборд: https://public.tableau.com/views/SurvivalandadaptationUkrainesresearchsector2017-2025/SurvivalandadaptationUkrainesresearchsector?:language=en-US&publish=yes&:sid=&:redirect=auth&:display_count=n&:origin=viz_share_link
