Аналіз причин смертності в Україні (2019–2021) у контексті Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року

Стратегія розвитку системи охорони здоров’я до 2030 року (затверджена розпорядженням КМУ № 34-р) визначає ключові орієнтири для медичної сфери України. Її головна мета — створення умов, за яких кожен громадянин має універсальний доступ до якісних медичних послуг, профілактики та ранньої діагностики.

Метою стратегії “є створення такої системи охорони здоров’я, за ефективного функціонування якої кожна людина зможе подбати про своє здоров’я, підтримувати, зберігати його та отримувати необхідну медичну допомогу, а всі, хто залучені до її надання, матимуть прозорі та ефективні інструменти для реалізації власного потенціалу і впливу на формування політик щодо охорони здоров’я на всіх рівнях.”

Аналіз структури смертності в Україні за 2019–2021 роки показує, де саме система стикається з найбільшими викликами:

  • Серцево-судинні захворювання (ішемічна хвороба, атеросклероз, інсульти) стабільно формують понад 60% усіх випадків смертності.
  • Динаміка 2020–2021 років продемонструвала суттєвий сплеск загальної смертності через комбінований вплив пандемії COVID-19 та зростаюче навантаження на медичні заклади.

Висновки та рекомендації:

  1. Абсолютні лідери: Ішемічна та хронічна хвороби серця залишаються основними причинами смертності протягом усіх трьох років. Атеросклеротичне ураження,як окрема причина смертності теж,нажаль, має велике значення.
  2. Під час пандемії ковіду смертність від цього вірусу та ускладнень теж має тенденцію до зростання
  3. Динаміка зростання: найбільший відносний приріст за спостережуваний період показав інфаркт головного мозку (+22.23%).

Для успішного досягнення стратегічної цілі 1 (універсальний доступ до якісних послуг) в операційному плані заходів на 2025–2027 роки варто приділити особливу увагу:

  1. Збільшенню фінансування програм профілактики та скринінгу серцево-судинних хвороб на первинній ланці медичної допомоги.
  2. Впровадженню щоквартального регіонального моніторингу даних для швидкого реагування на аномалії в структурі смертності.

Крім того, реалізація стратегії 2 (посилення міжсекторальної координації державної політики, що впливає на систему охорони здоров’я) та 3 (забезпечення та створення умов для розвитку та реалізації потенціалу національної системи охорони здоров’я) вимагає системного фінансового забезпечення. Це стосується як підготовки й підвищення кваліфікації медичних фахівців, так і матеріально-технічного переоснащення лікувально-профілактичних закладів сучасним обладнанням. Відповідно, ключовим фактором успіху Стратегії є не лише розширення бюджетного фінансування, а й ефективне інвестування ресурсів у пріоритетні напрями.

Також необхідне державне регулювання ціноутворення в медичній сфері, контроль якості продуктів харчування, пропаганда здорового способу життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *